Пропонуємо ознайомитись з оглядом статті д-р психол. наук, професора Катерини Крутій та д-р пед. наук, професора Лариси Зданевич «Сторітелінг: мистецтво розповідання, або Як зацікавити й мотивувати дітейу» (Крутій Катерина, Зданевич Лариса. Сторітелінг: мистецтво розповідання, або Як зацікавити й мотивувати дітей [Текст] / Е. Крутій, Л. Зданевич // Дошкільне виховання. – 2017. - № 7. – С. 2 – 6.)
Стаття пропонує ознайомитись з новим трендом у дошкільній освіті - технологією сторітелінгу, що прийшла з менеджменту і маркетингу та швидко набула популярності серед педагогів.
Сторітелінг (калька з анг. storytelling, де story- історія, а telling - розповідання) - мистецтво складання і розповідання захопливих історій.
Автори статті зазначають: запроваджувати сторітелінг у повному обсязі як технологію не варто, оскільки її мета надто широка. Використовуємо його лише як мотиваційний комунікаційний прийом.
У нашому розумінні, завдання сторітелінгу - за допомогою розповіді створити умови для мотивації дітей до навчання на занятті або під час освітньої ситуації, викликати симпатію до головного персонажа, який допоможе зацікавити вихованців і доступно донести до них потрібну інформацію.
Переваги сторітелінгу в роботі з дошкільнятами
- Цікавий засіб урізноманітнення заняття або освітньої ситуації. Допомагає реалізувати індивідуальний підхід та зацікавити дітей. не потребує витрат ф може бути використаний у будь-якому місці та в будь-який час.
- Розвиває уяву, фантазію та креативність. До речі, як у дітей, так і в педагогів.
- Сприяє налагодженню добрих взаємин між вихованцями та педагогами. Під час спілкування, допомоги персонажу відбувається обмін емоціями, формуються довіра та емпатія.
- Знімає психологічне напруження. Під час слухання, обговорення, переказування, створення оповідки діти вчаться усвідомлювати свої почуття і говорити про них.
Правила сторітелінгу
- Розповідь на початку заняття (сюрпризний момент)має тривати не більше 2-3 хв. Це має бути непростий або комічний випадок з життя персонажа, мета якого - донести до дітей важливу інформацію
- Персонажі (або персонаж) мають бути яскраві, добре знайомі дітям (їхня «фізична» присутність під час розповіді не обов’язкова).
- Ключовим є запитання, на якому зосереджено увагу у слухачів і на яке буде дано відповідь наприкінці історії.
- Для дотримання уваги дітей важливо забезпечити оптимальний ритм історії (тобто те, наскільки швидко або повільно вона розповідається).
- Емоційне наповнення оповідки має наближати її до власного досвіду слухачів, аби вони співчували персонажеві, бажали допомогти йому
- Діти мають бути учасниками подій, що відбувається з персонажем і особисто стосується кожного з них.
- Оповідачу доречно варіювати тон, гучність свого голосу.
- Бажано супроводжувати розповідь відповідними мелодіями і зіваки (підготовленими зазделегідь).
- Розповіді не слід перевантажувати зайвими деталями та наочністю.
У статті наводиться приклад використання сторітелінгу на початку заняття з покроковим коментарем.
Сторінку підготувала Оксана Северин
