Продовжуємо мандрівку полицями нашої бібліотеки, де зберігаються справжні скарби – книги та публікації про історію становлення та розвитку сучасної української педагогічної думки.
Нині розповідаємо про одне з маловідомих імен – Тимофій Лубенець (1855 – 1936) - педагог, директор школи, методист, послідовник прогресивних ідей Костянтина Ушинського. Цікаво, що у сім’ї Тимофія Лубенця було аж два педагоги – вчителювала також його дружина НАТАЛІЯ ЛУБЕНЕЦЬ, яка досліджувала та описувала дошкільну освіту.
Отже Тимофій Лубенець. Педагог від Бога, він присвятив педагогічній діяльності понад 50 років життя: вчителював на Чернігівщині, Поділлі та в Києві. Написав понад 30 підручників для учнів початкових шкіл і методичних посібників для вчителів.
Тимофій Лубенець прагнув реформувати освіту на основі української ідеї - у своїх працях обгрунтовував психолого-педагогічну необхідність навчання рідною мовою. Вважав, що у ході навчання дітей слід готувати до трудової діяльності, боровся за обов’язкове початкове навчання та за поширення освіти серед дорослих. В одній зі своїх статей Лубенець написав, що місто Київ було «першою колискою недільних шкіл для дорослих». І що такі школи виникли у 1859 році за славнозвісного попечителя Миколи Пирогова.
Народився Тимофій Лубенець 1855 року у Кролевці Чернігівської губернії (тепер це райцентр Сумської області) в небагатій родині. Навчався у місцевому повітовому училищі, згодом у Чернігівській земській учительській семінарії. Вчительську практику розпочав 18-річним юнаком у початковій школі с. Вороньки на Чернігівщині – так почався його 53 - річний педагогічний шлях. Але вже через 5 років Тимофія Григоровича звільнили, оскільки у складеному ним «Загальнокорисному задачнику» були небажані для влади відомості, зокрема про низький рівень письменності в росії ( 150 письменних на 10 тисяч жителів).
Вдруге Тимофія Лубенця звільнили у 1913 році та звинуватили у виступі проти царського шкільного законодавства і українофільстві. Тільки завдяки тому, що заступилася прогресивна інтелігенція, знову знайшов роботу.
Кілька цікавих епізодів із життя Тимофія Лубенця та його дружини Наталії.
У 1880-х роках серед студентів Київського університету діяв гурток «Хрестоматія», який мав на меті створювати підручники для української школи. Як свідчить дослідник Валерій Шевчук, на чолі цього гуртка стояли історик Яків Шульгин та педагог Тимофій Лубенець. У той період Лубенець видав колективну працю «Читанка» під псевдонімом Хуторний. Підручник мав цікаву історію. Коли постала Українська Народна Республіка, ця «Читанка», яка на той час була новим явищем у підручникотворенні, витримала кілька видань. До прикладу, у «Читанці» вміщено такі вправи для самостійного опрацювання: «Напиши, які ти знаєш сусідні села», «Напиши, як у вас обідають», «Напиши, як і де ти бачив захід сонця».
У Тимофія Лубенця чимало популярних педагогічних книг. Наприклад книга для читання в початковій школі «Зернятко», що витримала понад десять видань, Також посібники для навчання у недільних школах «Арифметичні задачі» й «Методика арифметики». До змісту цих підручників автор вносив інформацію про життя селян і селянський побут, і в цьому їх особливість.
У 1906 році разом зі своєю дружиною Наталією Дмитрівною науковець організував Київське товариство народних дитячих садків, до якого входили зокрема Софія Русова та Варвара Ханенко. Це товариство на свої кошти відкривало дитячі садки в Києві, видавало журнал «Дошкільне виховання», головною редакторкою якого була Наталія Лубенець.
У 1919, вже фактично наприкінці свого педагогічного шляху, Тимофій Григорович відкриває дослідну початкову школу в Пущі-Водиці й очолює її. Педагогу 64 роки. Разом із ним у школі працює і його дружина Наталія Лубенець. Завдання навчального закладу - підготовка дітей до життя і праці.
Керівництво дослідною школою – останнє офіційне місце роботи Тимофія Григоровича. Він пише у своєму щоденнику: «Зараз в цій школі я живу чудесними спогадами минулих переживань. Вірую в силу і твердість освіти...»
Загалом про Тимофія та Наталії Лубенців не так багато досліджень, і все ж на полицях нашої бібліотеки ви їх знайдете.
Зокрема у читальному залі є книга Дмитра Луцика та Тетяни Логвиненко «ЛІТОПИС ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ», а в ній стаття про Тимофія Лубенця - його непросту долю в царській росії.
Тут же в читальному залі в журналі «ПЕДАГОГІКА І ПСИХОЛОГІЯ» №3 за 2013 рік знайдете статтю доктора педагогічних наук з Донеччини М.О. Носко «Розвиток педагогічної науки на Чернігівщині в руслі ідей К.Д. Ушинського».
Ще один педагогічний журнал також на полицях в читальному залі – «РІДНА ШКОЛА» за 2020 рік, № 1. Тут вміщена стаття директора Педагогічного музею України Олександра Міхна «Дослідження особистості учня в педагогічних експериментах Тимофія Лубенця».
В читальному залі є журнал «ПАЛІТРА ПЕДАГОГА» за 2014 рік, №5. А в ньому стаття Оксани Бондарчук та Любові Дунаєвої «Педагогічні ідеї Наталії та Тимофія Лубенців знову на часі».
Вже на книжкових полицях абонементу до Вашої уваги – видання «МАЛОВІДОМІ ПЕРШОДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ», що побачило світ у 2003 році. Цікаво, що ця багато ілюстрована книга, у якій понад 400 сторінок, отримала фінансове забезпечення Баварської державної канцелярії (Німеччина). У ній вміщено кілька педагогічних статей Тимофія Лубенця, зокрема «Про первинне навчання в школах, де діти говорять малоруською мовою». Педагогічні статті Т. Лубенця вміщені і в книзі «ПРАВА ДИТИНИ: від витоків до сьогодення». Київ. «Либідь». 2002 рік.
Приходьте до нас знайомитися з життям та творчістю визначних українських педагогів. Щоб у наш непростий час почерпнути у них цікавих ідей та натхнення!
Прес-служба КЗ ЛОР ЛОНПБ
